перебіг
ПЕРЕ́БІ́Г, у, ч. Дія за знач. перебі́гти.
Це ж для людства — навіть ще не вчора! Півстоліття — це ж хвилина, мить! Перебіг сліпучий метеора, ІЦо не встиг упасти і згоріть! (Рильський, Голос. осінь, 1959, 13);
Крейдяні гори, снитесь ви мені, до мене приносять вас мрії нічні, по рейках далеких коліс перебіг, і місяць, заплутаний в травах густих… (Сос., Солов. далі, 1957, 95);
Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (Довж., І, 1958, 241);
— Я нічого не знаю про перебіг нового досліду, але переконаний у правильності свого винаходу (Собко, Справа.., 1959, 313);
Застосування антибіотиків у медичній практиці вплинуло на характер перебігу ревматизму (Знання.., 12, 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)