перебушувати
ПЕРЕБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. без дод. Перестати бушувати; відбушувати.
Вода зійде швидко, Дніпро перебушує й заспокоїться (С. Голованівський);
– Їдьте додому, а я увечері прийду, коли тато перебушують (М. Стельмах).
2. що. Збурити, розбурхати всіх або багатьох.
– Він ціле село перебушував, у него [нього] жила живо грає, ой, ще й як грає! (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)