перегородка
перегоро́дка
-и, ж.
1》 Легка, некапітальна стіна, що переділяє приміщення, простір на частини.
|| Невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої.
|| Те, що переділяє вмістилище, порожнину на частини.
Перегородка носа — вертикальна пластинка, яка поділяє носову порожнину на дві половини.
2》 перен. Те, що відділяє, відокремлює одного або одне від одного, є перепоною між ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови