перегін
перегі́н
-гону, ч.
1》 Дія за знач. переганяти, перегнати 2), 5).
2》 Швидкий біг.
3》 Відстань, яку хто-, що-небудь проходить, проїздить і т. ін., частина шляху між двома зупинками, станціями тощо.
|| Частина залізничної лінії, обмежена суміжними станціями, роз'їздами, обгінними пунктами або колійними постами.
|| розм. Невеличка залізнична станція.
4》 Частина мосту, а також вільний простір під мостом, від однієї опори до іншої.
5》 Продукт перегонки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови