Великий тлумачний словник сучасної мови

передвісник

передві́сник

-а, ч.

Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Передвісник землетрусу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. передвісник — передві́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. передвісник — Провидця, провісник, віщун, див. оракул  Словник чужослів Павло Штепа
  3. передвісник — ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над “Востоком” пролітають .. зграї егмонтських курей, морські ластівки – передвісники землі (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. передвісник — ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О.  Словник синонімів української мови
  5. передвісник — ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над "Востоком" пролітають.. зграї егмонтських курей, морські ластівки — передвісники землі (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах