передвісник —
передві́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
передвісник —
-а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Передвісник землетрусу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
передвісник —
ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над “Востоком” пролітають .. зграї егмонтських курей, морські ластівки – передвісники землі (О.
Словник української мови у 20 томах
передвісник —
ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О.
Словник синонімів української мови
передвісник —
ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над "Востоком" пролітають.. зграї егмонтських курей, морські ластівки — передвісники землі (Довж., Зач.
Словник української мови в 11 томах