переконуюче

переко́нуюче

присл., заст.

Те саме, що переконливо.

Значення в інших словниках

1. переконуюче — ПЕРЕКО́НУЮЧЕ, рідко. Присл. до переко́нуючий 2. Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (І. Франко); Він говорив так рішуче й переконуюче, так щиро, що вона не могла не повірити добрим успіхам в будучності (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
2. переконуюче — Переко́нуюче, присл. = переко́нливо  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. переконуюче — ПЕРЕКО́НУЮЧЕ. Присл. до переко́нуючий 2. Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (Фр., VI, 1951, 213).  Словник української мови в 11 томах