переконуюче
ПЕРЕКО́НУЮЧЕ. Присл. до переко́нуючий 2.
Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (Фр., VI, 1951, 213).
Словник української мови (СУМ-11)ПЕРЕКО́НУЮЧЕ. Присл. до переко́нуючий 2.
Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (Фр., VI, 1951, 213).
Словник української мови (СУМ-11)