Великий тлумачний словник сучасної мови

перемовчувати

перемо́вчувати

-ую, -уєш, недок., перемовчати, -чу, -чиш, док.

1》 неперех., про що. Утримуватися від відповіді, переносити, переживати що-небудь мовчки.

2》 тільки док., перех. і без додатка. Мовчати протягом якогось часу. Перемовчати хвилину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. перемовчувати — перемо́вчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перемовчувати — див. мовчати  Словник синонімів Вусика
  3. перемовчувати — ПЕРЕМО́ВЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМО́ВЧАТИ, чу, чиш, док. 1. про що і без дод. Утримуватися від відповіді, переносити, переживати що-небудь мовчки.  Словник української мови у 20 томах
  4. перемовчувати — ПРОМО́ВЧАТИ (не сказати, не заперечити, не відповісти на запитання; не суперечити комусь), ЗМО́ВЧАТИ, УМО́ВЧАТИ (ВМО́ВЧАТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВЧАТИ (певний час). — Недок.: промо́вчувати, змо́вчувати, перемо́вчувати.  Словник синонімів української мови
  5. перемовчувати — ПЕРЕМО́ВЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМО́ВЧАТИ, чу, чиш, док. 1. неперех., про що. Утримуватися від відповіді, переносити, переживати що-небудь мовчки.  Словник української мови в 11 томах