переперчувати

перепе́рчувати

-ую, -уєш, недок., переперчити, -чу, -чиш, док., перех.

Перчити більше, ніж треба, понад міру. Переперчити страву.

|| неперех., перен. Занадто підкреслювати що-небудь, наголошувати на чомусь; утрирувати.

Значення в інших словниках

1. переперчувати — перепе́рчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переперчувати — див. перебільшувати  Словник синонімів Вусика
3. переперчувати — ПЕРЕПЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що. Перчити більше, ніж треба, понад міру. Переперчити страву; // без дод., перен. Занадто підкреслювати що-небудь, наголошувати на чомусь; утрирувати.  Словник української мови у 20 томах
4. переперчувати — ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо).  Словник синонімів української мови
5. переперчувати — ПЕРЕПЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Перчити більше, ніж треба, понад міру. Переперчити страву; // неперех., перен. Занадто підкреслювати що-небудь, наголошувати на чомусь; утрирувати.  Словник української мови в 11 томах