печериця
печери́ця
-і, ж.
1》 Їстівний гриб родини пластинникових із сірою чи білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон.
2》 перен., зневажл. Стара, зморщена або товста й присадкувата людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови