печериця

Значення в інших словниках

1. печериця — печери́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. печериця — Печери́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. Він з приємністю думав.., що на обід будуть сьогодні молоді печериці (М. Словник української мови у 20 томах
4. печериця — Їстівний шапинковий гриб класу базидіоміцетів; спорові пластинки рожеві, пізніше коричневі, темно-коричневі; росте в лісах, на полях і пасовищах; вирощують у теплицях. Універсальний словник-енциклопедія
5. печериця — як печери́ця. Нерухомо. — То все, голубонько, дурниці: Нам літечко святе Судилось не на те, Щоб у гнізді сидіть як печериці (Л. Глібов). Фразеологічний словник української мови
6. печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ бот., ШАМПІНЬЙО́Н, СТЕРНЮ́Х діал., СТЕРНИ́ЦЯ діал., КОРО́ВИЦЯ діал. (Мартин:) Нехай дівчата печериць назбирають, у сметані насмажиш (І. Карпенко-Карий); Незрозумілі терпкі пахощі лоскотали повітря. Так пахнуть шампіньйони і мохові валуни (О. Донченко). Словник синонімів української мови
7. печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ, і, ж. (Аgаrісus). 1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. Він з приємністю думав.. Словник української мови в 11 томах
8. печериця — Печериця, -ці ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110. Словник української мови Грінченка