1. Словник української мови в 11 томах

печериця

ПЕЧЕРИ́ЦЯ, і, ж. (Аgаrісus).

1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон.

Він з приємністю думав.., що на обід будуть сьогодні молоді печериці (Коцюб., II, 1955, 384);

*У порівн. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його сипалась (Н.-Лев., IV, 1956, 312);

Хто й коли збудував нашу хату, які майстри — невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом (Довж., Зач. Десна, 1957, 467).

2. перен., зневажл. Стара, зморщена або товста й присадкувата людина.

Якось молода цариця Почала з царем свариться: «Дурню, — каже, — ти старий, Печериця і тюхтій!» (Перв., Райдуга.., 1960, 86);

Сестра Євлалія (так звали стару печерицю) завела їх до монастирської трапезної (Загреб., Шепіт, 1966, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печериця — печери́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. печериця — -і, ж. 1》 Їстівний гриб родини пластинникових із сірою чи білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. 2》 перен., зневажл. Стара, зморщена або товста й присадкувата людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. печериця — Печери́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. Він з приємністю думав.., що на обід будуть сьогодні молоді печериці (М. Словник української мови у 20 томах
  5. печериця — Їстівний шапинковий гриб класу базидіоміцетів; спорові пластинки рожеві, пізніше коричневі, темно-коричневі; росте в лісах, на полях і пасовищах; вирощують у теплицях. Універсальний словник-енциклопедія
  6. печериця — як печери́ця. Нерухомо. — То все, голубонько, дурниці: Нам літечко святе Судилось не на те, Щоб у гнізді сидіть як печериці (Л. Глібов). Фразеологічний словник української мови
  7. печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ бот., ШАМПІНЬЙО́Н, СТЕРНЮ́Х діал., СТЕРНИ́ЦЯ діал., КОРО́ВИЦЯ діал. (Мартин:) Нехай дівчата печериць назбирають, у сметані насмажиш (І. Карпенко-Карий); Незрозумілі терпкі пахощі лоскотали повітря. Так пахнуть шампіньйони і мохові валуни (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  8. печериця — Печериця, -ці ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110. Словник української мови Грінченка