печериця
ПЕЧЕРИ́ЦЯ, і, ж.
1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон.
Він з приємністю думав.., що на обід будуть сьогодні молоді печериці (М. Коцюбинський);
* У порівн. – Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його сипалась (І. Нечуй-Левицький);
Хто й коли збудував нашу хату, які майстри – невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом (О. Довженко).
2. перен., зневажл. Стара, зморщена або товста й присадкувата людина.
Якось молода цариця Почала з царем свариться: “Дурню, – каже, – ти старий, Печериця і тюхтій!” (Л. Первомайський);
Сестра Євлалія (так звали стару печерицю) завела їх до монастирської трапезної (П. Загребельний).
(1) Жа́б'ячі печери́ці – неїстівні печериці.
Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці (Панас Мирний).
◇ (2) Як печери́ця – нерухомо.
– То все, голубонько, дурниці: Нам літечко святе Судилось не на те, Щоб у гнізді сидіть як печериці (Л. Глібов).
Значення в інших словниках
- печериця — печери́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- печериця — -і, ж. 1》 Їстівний гриб родини пластинникових із сірою чи білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. 2》 перен., зневажл. Стара, зморщена або товста й присадкувата людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печериця — Печери́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- печериця — Їстівний шапинковий гриб класу базидіоміцетів; спорові пластинки рожеві, пізніше коричневі, темно-коричневі; росте в лісах, на полях і пасовищах; вирощують у теплицях. Універсальний словник-енциклопедія
- печериця — як печери́ця. Нерухомо. — То все, голубонько, дурниці: Нам літечко святе Судилось не на те, Щоб у гнізді сидіть як печериці (Л. Глібов). Фразеологічний словник української мови
- печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ бот., ШАМПІНЬЙО́Н, СТЕРНЮ́Х діал., СТЕРНИ́ЦЯ діал., КОРО́ВИЦЯ діал. (Мартин:) Нехай дівчата печериць назбирають, у сметані насмажиш (І. Карпенко-Карий); Незрозумілі терпкі пахощі лоскотали повітря. Так пахнуть шампіньйони і мохові валуни (О. Донченко). Словник синонімів української мови
- печериця — ПЕЧЕРИ́ЦЯ, і, ж. (Аgаrісus). 1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. Він з приємністю думав.. Словник української мови в 11 томах
- печериця — Печериця, -ці ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110. Словник української мови Грінченка