писарка

пи́сарка

-и, ж., розм.

Дружина писаря.

Значення в інших словниках

1. писарка — пи́сарка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. писарка — Пи́сарка, -ки, -рці; пи́сарки́, -саро́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. писарка — ПИ́САРКА, и, ж., розм. Дружина писаря. Побігла [мати] до сусід, і до кумів, і до атаманихи [отаманихи], і до писарки, і до паламарки... (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ну, а отой ваш бриль, як решето – хто одніс до писарки переховати, поки я тут?...  Словник української мови у 20 томах
4. писарка — ПИ́САРКА, и, ж., розм. Дружина писаря. Побігла [мати] до сусід, і до кумів, і до атаманихи, і до писарки, і до паламарки… (Кв.-Осн., II, 1956, 129); — Ну, а отой ваш бриль, як решето — хто одніс до писарки переховати, поки я тут? — встромив на Настю гострі очі інспектор (Вас., І, 1959, 224).  Словник української мови в 11 томах