Великий тлумачний словник сучасної мови

питимий

пити́мий

-а, -е, заст.

Те саме, що питомий II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. питимий — пити́мий прикметник рідний; питомий арх.  Орфографічний словник української мови
  2. питимий — Пити́мий і пито́мий, -ма, -ме  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. питимий — ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась?...  Словник української мови у 20 томах
  4. питимий — РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙ розм., РОДИ́МИЙ розм.; ПИТИ́МИЙ заст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙ книжн. (народжений тією ж матір'ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає?...  Словник синонімів української мови
  5. питимий — ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась?...  Словник української мови в 11 томах
  6. питимий — Питимий, -а, -е 1) Родимый. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. 2) = питний. питиме й їдиме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме. Рудч. Ск. II. 157.  Словник української мови Грінченка