Великий тлумачний словник сучасної мови

питун

питу́н

-а, ч., діал.

Посуд для пиття.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. питун — питу́н іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. питун — ПИТУ́Н, а́, ч., діал. Посуд для пиття. В кутку біля судника топтався дід Кушка. Він, очевидно, шукав питуна. Знайшовши, шкрябнув по дну відра, випив, не переводячи духу (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. питун — КУ́ХОЛЬ (металева, череп'яна та ін. посудина з ручкою для пиття води, різних напоїв), КО́РЕЦЬ, КОРЯ́К, КВА́РТА, КВАРТИ́НА розм., КАРВА́ТКА діал., ПИТУ́Н діал.; КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА) (висока, перев.  Словник синонімів української мови
  4. питун — ПИТУ́Н, а́, ч., діал. Посуд для пиття. В кутку біля судника топтався дід Кушка. Він, очевидно, шукав питуна. Знайшовши, шкрябнув по дну відра, випив, не переводячи духу, перехопив відро і шкрябнув знову (Мушк.  Словник української мови в 11 томах