пиховитий

пихови́тий

-а, -е.

Сповнений пихи (у 1, 3 знач.).

|| Який відзначається пихатістю.

Значення в інших словниках

1. пиховитий — пихови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пиховитий — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
3. пиховитий — ПИХОВИ́ТИЙ, а, е. Сповнений пихи (у 1, 3 знач.). Юра стикається то з пиховитими, зарозумілими дітьми “місцевої аристократії”, то з “кухарчиними синами”, яким заказано шлях до навчання в гімназії (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. пиховитий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. пиховитий — ПИХОВИ́ТИЙ, а, е. Сповнений пихи (у 1, 3 знач.). Юра стикається то з пиховитими, зарозумілими дітьми «місцевої аристократії», то з «кухарчиними синами», яким заказано шлях до навчання в гімназії (Іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах