плазуючий

плазу́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до плазувати.

Значення в інших словниках

1. плазуючий — плазу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. плазуючий — ПЛАЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до плазува́ти. * Образно. Народ, покинутий на злидні, Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! (П. Грабовський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. плазуючий — ПЛАЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до плазува́ти. *Образно. Народ, покинутий на злидні, Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! (Граб., І, 1959, 167); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах