Великий тлумачний словник сучасної мови

плакатник

плака́тник

-а, ч.

Художник, що малює плакати (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плакатник — плака́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (Укр. рад. граф., 1957, 36).  Словник української мови в 11 томах