плакатник
плака́тник
-а, ч.
Художник, що малює плакати (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плакатник — плака́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (Укр. рад. граф., 1957, 36). Словник української мови в 11 томах