плакатник
плака́тник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плакатник — -а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (Укр. рад. граф., 1957, 36). Словник української мови в 11 томах