1. Словник української мови в 11 томах

плакатник

ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.).

Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (Укр. рад. граф., 1957, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакатник — плака́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плакатник — -а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плакатник — ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах