пластинка

пласти́нка

-и, ж.

1》 Зменш. до пластина 1).

Кров'яні пластинки — маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців.

2》 Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків.

3》 бот. Розширена плоска частина листка рослини; листок без черешка та піхви.

4》 бот. Одна зі складок нижньої сторони шапки у деяких грибів.

Значення в інших словниках

1. пластинка — пласти́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пластинка — [пластинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок  Орфоепічний словник української мови
3. пластинка — (грамоф.) платівка  Словник чужослів Павло Штепа
4. пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (І. Багмут); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. пластинка — ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н.  Словник синонімів української мови
6. пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (Багмут, Щасл. день.., 1959, 137); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (Фіз.  Словник української мови в 11 томах