пластинка
пласти́нка
-и, ж.
1》 Зменш. до пластина 1).
Кров'яні пластинки — маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців.
2》 Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків.
3》 бот. Розширена плоска частина листка рослини; листок без черешка та піхви.
4》 бот. Одна зі складок нижньої сторони шапки у деяких грибів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пластинка — пласти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пластинка — [пластинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- пластинка — (грамоф.) платівка Словник чужослів Павло Штепа
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (І. Багмут); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н. Словник синонімів української мови
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (Багмут, Щасл. день.., 1959, 137); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (Фіз. Словник української мови в 11 томах