пластинка
ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н. Тихий); Всі краєвиди.. віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Крізь глядне скельце голубіли плавлені плашки металу (Н. Рибак); Значний інтерес являє собою альбом, зроблений з дерев'яних планшетів (з журналу).
ПЛАТІ́ВКА (для програвача, патефона, грамофона), ПЛАСТИ́НКА, ДИСК розм., ГРАМПЛАСТИ́НКА заст. У господині двору ми побачили в хаті патефон і платівки (Т. Масенко); Дочка ввімкнула радіолу, поставила модерну пластинку (Ю. Мушкетик); На книги і грампластинки він витрачав більшу частину свого заробітку (В. Гжицький).
Значення в інших словниках
- пластинка — пласти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пластинка — [пластинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- пластинка — -и, ж. 1》 Зменш. до пластина 1). Кров'яні пластинки — маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців. 2》 Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків. 3》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пластинка — (грамоф.) платівка Словник чужослів Павло Штепа
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (І. Багмут); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (Багмут, Щасл. день.., 1959, 137); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (Фіз. Словник української мови в 11 томах