1. Словник синонімів української мови

пластина

ОБА́ПІЛ (розпиляна вздовж колода), ОБА́ПОЛОК, ПЛАСТИ́НА. Поромоня.. тесав уміло стовпи й обаполи (П. Загребельний); Люди.. поскачували та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (І. Нечуй-Левицький); З розгону (коні) збігли на греблю. Під стукіт коліс загриміли пластини (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластина — пласти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пластина — -и, ж. 1》 Плоский з гладенькою поверхнею тонкий лист, аркуш якого-небудь твердого матеріалу, речовини. 2》 Розколота, розпиляна навпіл колода; обапіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластина — ПЛАСТИ́НА, и, ж. 1. Плоска з гладенькою поверхнею тонка смуга якого-небудь твердого матеріалу, речовини. Стріли виготовлені з невеликих крем'яних пластин (з наук. літ.); В техніці поліетилен застосовується у вигляді плівок, пластин, деталей (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. пластина — ПЛАСТИ́НА, и, ж. 1. Плоска з гладенькою поверхнею тонка смуга якого-небудь твердого матеріалу, речовини. Стріли виготовлені з невеликих крем’яних пластин (Вісник АН, 4, 1957, 53); В техніці поліетилен застосовується у вигляді плівок, пластин... Словник української мови в 11 томах