пластинка
ПЛАСТИ́НКА, и, ж.
1. Зменш. до пласти́на 1.
Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (Багмут, Щасл. день.., 1959, 137);
З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (Фіз., II, 1957, 14);
Віяло з пластинок сандалового дерева.
∆ Кров’яні́ пласти́нки — маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців.
Кров’яні пластинки мають найпростішу будову. Вони являють собою маленькі тільця, що легко розпадаються (Анат. і фізіол. люд., 1957, 48).
2. Диск з пластичного матеріалу із звуковим записом для програвача, патефона або грамофона.
Серед купи пластинок з усілякими фокстротами і румбами бійці натрапили і на кілька наших, вітчизняних (Гончар, III, 1959, 273);
Довгограюча пластинка; Поставити пластинку.
◊ Заво́дити пласти́нку — знову починати говорити те саме.
Не раз, коли панич заводив пластинку про нетямущих упертих строковиків, Данько з Валериком.. весело переблискувались поміж себе оченятами (Гончар, Таврія, 1952, 379);
Закру́чувати одну́ і ту ж пласти́нку див. закру́чувати.
3. Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків.
Йому пощастило сфотографувати майстра Савчука, оточеного цілою юрбою дівчат. Пластинку негайно проявили (Донч., І, 1956, 78);
Ультрафіолетове проміння, випромінюване небесними тілами, можна реєструвати з допомогою фотографічної пластинки (Наука.., 1, 1958, 9).
4. бот. Розширена плоска частина листка рослини; листок без черешка та піхви.
Листя рослин.. має різну анатомічну будову. Особливо відмінна будова листя водяних рослин. Листкова пластинка у таких рослин тонка, прозора (Практ. з анат. рослин, 1955, 190);
Заспокоїлась тополя, але чути було, як з верхніх гілок на нижні падали останні дощові краплі, б’ючись об зелені глянсуваті пластинки листків (Шиян, Гроза.., 1956, 230).
5. бот. Одна з складок нижньої сторони шапки у деяких грибів.
Значення в інших словниках
- пластинка — пласти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пластинка — [пластинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- пластинка — -и, ж. 1》 Зменш. до пластина 1). Кров'яні пластинки — маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців. 2》 Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків. 3》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пластинка — (грамоф.) платівка Словник чужослів Павло Штепа
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (І. Багмут); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пластинка — ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н. Словник синонімів української мови