пластинка

Значення в інших словниках

1. пластинка — пласти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. пластинка — [пластинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
3. пластинка — -и, ж. 1》 Зменш. до пластина 1). Кров'яні пластинки — маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців. 2》 Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків. 3》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (І. Багмут); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. пластинка — ПЛАСТИ́НКА (плоска тонка смуга твердого матеріалу), ПЛАТІ́ВКА, ПЛА́ШКА, ПЛАНШЕ́Т спец. Поруч з тим окіпчиком я лаштував стрілецьку ячейку — для себе. Суха рудувата земля опиналася, відколювалась невеликими лискучими, мов слюда, пластинками (Н. Словник синонімів української мови
6. пластинка — ПЛАСТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до пласти́на 1. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками (Багмут, Щасл. день.., 1959, 137); З куска сталі можна виготовити стальні пластинки і навіть дуже тонкі листочки (Фіз. Словник української мови в 11 томах