плафон
плафо́н
-а, ч.
1》 Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі.
|| Живопис, ліплення або мозаїка, якими оздоблено стелю.
2》 Скляний або пластиковий абажур у формі півкулі, зрізаного конуса і т. ін. для ламп.
|| Електрична лампа разом із таким абажуром.
Великий тлумачний словник сучасної української мови