плацента
плаце́нта
-и, ж.
Орган зв'язку зародка з материнським тілом під час внутрішньоутробного розвитку людини та ссавців; дитяче місце, послід.
Дифузна плацента — вада розвитку плаценти, при якій вона захоплює більшу частину слизової оболонки матки.
Материнська плацента — частина плаценти, утворена ендометрієм і його кровоносними судинами.
Штучна плацента — апарати, що замінюють функцію природної плаценти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови