плодити
плоди́ти
плоджу, плодиш, недок., перех.
1》 Давати потомство, народжувати (звичайно у великій кількості).
|| Приносити урожай, давати плоди, овочі.
|| Розмножувати, розводити у великій кількості (тварин, рослини).
2》 перен. Сприяти появі, виникненню чого-небудь у великій кількості.
|| Бути причиною виникнення кого-, чого-небудь; породжувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови