пломба
пло́мба
-и, ж.
1》 На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. – заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки.
2》 Шматочок твердої речовини, яким закривають отвір у зіпсованому зубі.
|| Шматок затверділої пластичної речовини, яким закривають отвір у чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови