плюндрований

плюндро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до плюндрувати.

|| плюндровано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. плюндрований — плюндро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. плюндрований — ПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до плюндрува́ти. Багато-багато разів він [Подільський край] був плюндрований вогнем і мечем (І. Цюпа); // плюндро́вано, безос. пред. Гершко чув, як ломано [ламано] двері, плюндровано засіки (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. плюндрований — ПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до плюндрува́ти. Багато-багато разів він [Подільський край] був плюндрований вогнем і мечем (Цюпа, Україна.., 1960, 243); // плюндро́вано, безос. присудк. сл. Гершко чув, як ломано [ламано] двері, плюндровано засіки (Фр., III, 1950, 43).  Словник української мови в 11 томах