Великий тлумачний словник сучасної мови

плюсклий

плю́склий

-а, -е.

Порожній, дірчастий всередині (про плоди). Плюсклі горіхи.

|| Плоский, сплющений. Плюсклий стручок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плюсклий — плю́склий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. плюсклий — див. поганий  Словник синонімів Вусика
  3. плюсклий — ПЛЮ́СКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди). Огірок плюсклий, згірклий, вже затхнувся, не йде на душу (К. Гордієнко); Плюсклі горіхи; // Плоский, сплющений. Плюсклий стручок.  Словник української мови у 20 томах
  4. плюсклий — ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі.  Словник синонімів української мови
  5. плюсклий — ПЛЮ́СКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди). Огірок плюсклий, згірклий, вже затхнувся, не йде на душу (Горд., Заробітчани, 1949, 96); Плюсклі горіхи; *Образно. В. Блакитний, В. Чумак...  Словник української мови в 11 томах
  6. плюсклий — Плю́склий, -а, -е Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208.  Словник української мови Грінченка