Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
плюскітливий —
плюскітли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
плюскітливий —
ПЛЮСКІТЛИ́ВИЙ, ПЛЮСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який безупинно плюскотить. Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду (І. Франко); Так і простояв Данько, як вартовий, над плюскотливою річкою, .. поки не почало й світати (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
плюскітливий —
ПЛЮСКІТЛИ́ВИЙ, ПЛЮСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який безупинно плюскотить. Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду (Фр., І, 1955, 232); Так і простояв Данько, як вартовий, над плюскотливою річкою, ..поки не почало й світати (Гончар, II, 1959, 230).
Словник української мови в 11 томах