поборений

побо́рений

поборотий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до побороти.

Значення в інших словниках

1. поборений — побо́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поборений — Побо́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. поборений — ПОБО́РЕНИЙ, ПОБО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поборо́ти. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поборений — ПОБО́РЕНИЙ, ПОБО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поборо́ти. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах