побризкати

побри́зкати

-аю, -аєш, док.

1》 перех. і без додатка, кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками.

2》 неперех. Бризкати потроху якийсь час.

|| безос.

3》 перех. і неперех., фам. Випити могорич із приводу придбання чого-небудь, радісної події і т. ін.

Значення в інших словниках

1. побризкати — побри́зкати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побризкати — ПОБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що і без дод., кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками. Узяла [відьма] з кухлика якоїсь води та .. побризкала тою водою і себе, і жлукто усередині... (Г. Квітка-Основ'яненко); – Вертайся ж тепер додому.  Словник української мови у 20 томах
3. побризкати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. побризкати — ПОБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і без додатка, кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками. Узяла [відьма] з кухлика якоїсь води та.. побризкала тою водою і себе, і жлукто усередині… (Кв.-Осн., II, 1956, 193); [Лизя:] Папашо!...  Словник української мови в 11 томах