Великий тлумачний словник сучасної мови

побронзовілий

побронзові́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до побронзовіти.

2》 у знач. прикм. Який став, зробився бронзовим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. побронзовілий — побронзові́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. побронзовілий — ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до побронзові́ти. Дівчата в яскравих убраннях, з пишними бантами в косах, уже побронзовілі від першого сонця (В. Кучер). 2. у знач. прикм. Який став, зробився бронзовим.  Словник української мови у 20 томах
  3. побронзовілий — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. побронзовілий — ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до побронзові́ти. Дівчата в яскравих убраннях, з пишними бантами в косах, уже побронзовілі від першого сонця (Кучер, Чорноморці, 1956, 569). 2. у знач. прикм. Який став, зробився бронзовим.  Словник української мови в 11 томах