Великий тлумачний словник сучасної мови

поважчати

пова́жчати

-аю, -аєш, док.

Зробитися, стати важчим.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поважчати — пова́жчати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поважчати — Пова́жчати, -жчаю, -жчаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. поважчати — ПОВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, док. Зробитися, стати важчим. Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Сл. Б. Грінченка); Поважчала я на два кіло (Леся Українка); Літо та осінь пройшли ще не дуже сутужно, бо дощі постачали воду, а сонечко сушило сорочки.  Словник української мови у 20 томах
  4. поважчати — ВА́ЖЧАТИ (ставати важчим), ТЯ́ЖЧАТИ. — Док.: пова́жчати. Заглиблюємося в березовий гай.. Поступово наші кошики важчають (з газети); Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Словник Б. Грінченка).  Словник синонімів української мови
  5. поважчати — ПОВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, док. Зробитися, стати важчим. Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Сл. Гр.); Поважчала я на два кіло (Л. Укр., V, 1956, 375); Літо та осінь пройшли ще не дуже сутужно, бо дощі постачали воду, а сонечко сушило сорочки.  Словник української мови в 11 томах
  6. поважчати — Поважчати, -чаю, -єш гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.  Словник української мови Грінченка