повергнений

пове́ргнений

повергнутий, -а, -е, ритор.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повергнути.

Значення в інших словниках

1. повергнений — пове́ргнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повергнений — ПОВЕ́РГНЕНИЙ, ПОВЕ́РГНУТИЙ, а, е, уроч. Дієпр. пас. до пове́ргнути. І тим пекучішими видаються сльози, коли плаче безнадійно закам'яніла чиясь, велика, зі скутими крилами, геть у прах повергнута людська, і вона ж і божеська, душа... (І.  Словник української мови у 20 томах
3. повергнений — ПОВЕ́РГНЕНИЙ, ПОВЕ́РГНУТИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до пове́ргнути. Фашизм розтрощений і повергнений в усьому світі (Смолич, Після війни, 1947, 44); Прапор Перемоги над повергнутим рейхстагом встановили героїчні радянські воїни (Літ. Укр., 12.V 1965, 1).  Словник української мови в 11 томах