повергнений
ПОВЕ́РГНЕНИЙ, ПОВЕ́РГНУТИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до пове́ргнути.
Фашизм розтрощений і повергнений в усьому світі (Смолич, Після війни, 1947, 44);
Прапор Перемоги над повергнутим рейхстагом встановили героїчні радянські воїни (Літ. Укр., 12.V 1965, 1).
Словник української мови (СУМ-11)