поверховий
поверхо́вий
I -а, -е.
Прикм. до поверх 1).
|| Який має поверхи.
II -а, -е.
1》 рідко. Те саме, що поверхневий.
2》 перен. Який не торкається суті справи; неглибокий.
|| Який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови