повзком —
ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (І. Франко); Тут можна було пробиратись тільки повзком (О.
Словник української мови у 20 томах
повзком —
ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків.
Словник синонімів української мови
повзком —
ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (Фр., VIII, 1952, 367); Тут можна було пробиратись тільки повзком (Гончар, III, 1959, 49).
Словник української мови в 11 томах