повзком

ПОВЗКО́М, присл., рідко.

Те саме, що по́повзом; повзучи.

Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (І. Франко);

Тут можна було пробиратись тільки повзком (О. Гончар);

То повзком, то спираючись па плечі провідників, чоловіки перебралися через обледенілі гори (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. повзком — повзко́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. повзком — присл., рідко. Те саме, що поповзом; повзучи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повзком — Плазом  Словник чужослів Павло Штепа
4. повзком — ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків.  Словник синонімів української мови
5. повзком — ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (Фр., VIII, 1952, 367); Тут можна було пробиратись тільки повзком (Гончар, III, 1959, 49).  Словник української мови в 11 томах