повзик
ПО́ВЗИК, а, ч.
Маленька лісова пташка ряду горобцеподібних, яка добре лазить по деревах уверх і вниз головою; поповзень.
– А сойку забули, а іволгу? – Ще повзик! – доповнив Демко. – Маленька така пташка, швидко-швидко бігає по стовбуру, як миша! (О. Донченко);
Повзики ретельно оглядають кожне дерево: чи не застряла бува де-небудь якась комаха (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)