повзком
ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи.
Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (Фр., VIII, 1952, 367);
Тут можна було пробиратись тільки повзком (Гончар, III, 1959, 49).
Словник української мови (СУМ-11)