1. Словник української мови у 20 томах

повзком

ПОВЗКО́М, присл., рідко.

Те саме, що по́повзом; повзучи.

Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (І. Франко);

Тут можна було пробиратись тільки повзком (О. Гончар);

То повзком, то спираючись па плечі провідників, чоловіки перебралися через обледенілі гори (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повзком — повзко́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. повзком — присл., рідко. Те саме, що поповзом; повзучи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повзком — Плазом Словник чужослів Павло Штепа
  4. повзком — ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків. Словник синонімів української мови
  5. повзком — ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (Фр., VIII, 1952, 367); Тут можна було пробиратись тільки повзком (Гончар, III, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах