повзком
ПО́ПОВЗОМ (повзучи), ПЛА́ЗОМ, ПОВЗКОМ розм., ПО́ПОВЗКИ розм. Од жаху в його випирало очі, коли він поповзом в одній сорочці.. повз Прокопа поліз (Т. Осьмачка); Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (О. Донченко); Олега обійшли з усіх боків. Поліцаї припинили стрілянину й почали підкрадатися до нього повзком (Д. Бедзик); (Керім:) Ш-ш... Отуди пурхнув. Убік куреня. Падай! (Знову падають. Потім поповзки зникають) (Я. Баш).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повзком — повзко́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- повзком — присл., рідко. Те саме, що поповзом; повзучи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повзком — Плазом Словник чужослів Павло Штепа
- повзком — ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (І. Франко); Тут можна було пробиратись тільки повзком (О. Словник української мови у 20 томах
- повзком — ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що по́повзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (Фр., VIII, 1952, 367); Тут можна було пробиратись тільки повзком (Гончар, III, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах