повиводити

повиво́дити

-джу, -диш, док., перех.

1》 Вивести звідки-небудь кудись усіх чи багатьох. Повиводити на орбіту. Повиводити в люди.

2》 Наплодити потомство у великій кількості (про всіх чи багатьох – птахів, тварин).

3》 Зробити, побудувати багато чого-небудь, що має протяжність, висоту.

4》 Усунути, видалити, винищити без залишку все чи багато чого-небудь. Повиводити плями на скатерці.

5》 Старанно написати, вималювати все чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. повиводити — повиво́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиводити — Повиво́дити, -во́джу, -во́диш, -дять; повиво́дь, -во́дьмо, -во́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. повиводити — ПОВИВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (М. Стельмах). 2. Наплодити потомство у великій кількості (про всіх або багатьох – птахів, тварин).  Словник української мови у 20 томах
4. повиводити — ПОВИВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (Стельмах, І, 1962, 396). ∆ Повиво́дити на орбі́ту (орбі́ти) — те саме, що Ви́вести на орбі́ту (багато літальних апаратів) ( див. виво́дити¹).  Словник української мови в 11 томах
5. повиводити — Повиво́дити, -джу, -диш гл. 1) Вывести (многихъ). 2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.  Словник української мови Грінченка